Міністерство у справах ветеранів планує протягом найближчого періоду перейти від моделі, за якої держава переважно інформує ветерана про доступні можливості, до системи супроводу людини до фактичного отримання необхідної послуги. Про основні напрями цієї трансформації міністр у справах ветеранів Віталій Кім розповів у великому інтерв’ю Укрінформу 1 жовтня.
Проблема, за його словами, полягає не у відсутності державних програм, а в складності доступу до них. Кім навів результати дослідження за участю 20 тисяч ветеранів: майже 30% респондентів скаржилися на черги, 17% — на надмірну бюрократію, ще 16% — на нерозуміння того, що потрібно робити для отримання передбачених державою можливостей. Змінити планують передусім сам принцип взаємодії ветерана з державою.
Єдине вікно замість походів між установами
Одна з центральних ідей Мінветеранів — створення фактично єдиного вікна, через яке людина зможе отримувати необхідні послуги незалежно від того, яке міністерство або державний орган відповідає за конкретну програму. Наразі ветеранам через різні центральні органи виконавчої влади та міністерства надається майже 80 послуг. Через це ветеран нерідко змушений самостійно визначати, куди звертатися, збирати документи та взаємодіяти з декількома установами. Мінветеранів хоче перенести цю координацію з людини на державу.
У перспективі до ветерана має бути закріплений фахівець, який з’ясовуватиме його потребу та супроводжуватиме звернення до отримання результату. Одночасно держава має припинити повторно вимагати документи та відомості, які вже містяться в її реєстрах. Вставлений текст Для цього планується подальша цифровізація та синхронізація реєстрів Міноборони, МОЗ, Мінсоцполітики, Пенсійного фонду і Мінветеранів. Орієнтир, який назвав Кім, — скоротити отримання документа чи послуги для ветерана умовно до трьох зрозумілих кроків.
Паралельно має розвиватися «Ветеран PRO». За словами міністра, через платформу вже надано 1,1 млн послуг, однак її планують спростити та об’єднати там державні сервіси, можливості громад, громадських організацій і партнерів. Головним показником має стати вже не кількість звернень, а те, чи отримала людина необхідний результат.
Систему фахівців супроводу централізують
Окремо Мінветеранів планує перебудувати систему фахівців із супроводу ветеранів. Зараз вони працюють приблизно зі 155 тисячами людей, однак сама модель, за оцінкою міністра, залишається нестабільною. Держава надає субвенцію місцевим органам влади та комунальним установам, які самостійно наймають фахівців, через що організація їхньої роботи відрізняється залежно від громади. Мінветеранів пропонує централізувати систему через державну неприбуткову установу. Фахівці залишатимуться працювати на місцях, але міністерство фактично стане єдиним працедавцем і платником та отримає можливість встановлювати однакові стандарти й контролювати якість роботи. Команди планують додатково посилювати спеціалістами та навчанням.
Зміняться й критерії оцінювання: замість простої статистики звернень планують враховувати, скільки ветеранів реально отримали потрібну послугу, скільки часу тривав супровід та яке навантаження припадає на конкретного фахівця.
Ще один великий напрям — сімейна реабілітація. На реабілітацію ветеранів разом із сім’ями передбачено 1 млрд грн. Повноцінний пілотний проєкт має стартувати у 2027 році, але тестування моделі Мінветеранів планує розпочати вже в листопаді 2026 року в окремих лікарнях або регіонах за небюджетні кошти.
Концепція передбачає, що відновлення проходитиме не лише ветеран окремо від родини. Сім’я, яка також змінюється за роки служби та війни, має проходити цей процес поруч із ним. Стандарт програми Мінветеранів розробляє разом із МОЗ, Мінсоцполітики, експертами та народними депутатами.
Ціль — 100 тисяч робочих місць для ветеранів
Одним із головних пріоритетів нової політики міністр називає повернення ветеранів до економічного життя. За чинними програмами вже створено майже 2,5 тисячі робочих місць, ще близько 1800 ветеранів отримали гранти на розвиток підприємництва. Наступна заявлена ціль значно масштабніша — Мінветеранів разом із партнером готує програму, орієнтовану на 100 тисяч робочих місць.
Міністерство паралельно працює над змінами нормативної бази, яка сьогодні обмежує можливості працевлаштування частини ветеранів на окремі професії. Бізнес, за словами Кіма, готовий наймати таких працівників, але потребує усунення юридичних перешкод та підготовки людей до професій, які реально затребувані роботодавцями.
Окремою проблемою залишається неофіційна зайнятість. За оцінками Мінветеранів та експертів, із приблизно 330 тисяч ветеранів, які формально вважаються непрацевлаштованими, близько 200 тисяч насправді працюють у неофіційному секторі. Завдання держави — створити стимули для їхнього переходу до офіційної зайнятості.
Житлову програму планують розширювати
Зростатиме й фінансування житлових програм. За словами Кіма, цього року на житлові компенсації спрямували приблизно удвічі більше коштів, ніж торік, а у 2027 році фінансування має збільшитися знову. При цьому міністр визнає, що черга продовжує поповнюватися, тому збільшення фінансування не означає миттєвого вирішення житлового питання для всіх ветеранів.
Загалом у проєкті державного бюджету на 2027 рік на ветеранську політику передбачено 25 млрд грн — на 3 млрд грн більше, ніж у 2026 році. У Мінветеранів розраховують, що надалі фінансування збільшуватиметься, однак додаткові кошти мають спрямовуватися на програми з конкретними вимірюваними результатами, а не просто на розширення виплат.
Законодавство про ветеранів хочуть нарешті оновити
Ще один великий блок змін стосується базового ветеранського законодавства. Кім визнав, що майже через п’ять років після початку повномасштабної війни законодавство досі не дає чітких відповідей навіть на фундаментальні питання — хто має вважатися ветераном та яким має бути гарантований державою обсяг підтримки.
Мінветеранів уже обговорює майбутні зміни з народними депутатами, ветеранськими та правозахисними організаціями. Вирішено не чекати досягнення компромісу щодо всього масиву питань одночасно: положення, щодо яких позиції вже узгоджені, планують запускати в законодавчу роботу, а спірні питання доопрацьовувати паралельно.
За словами міністра, вже підготовлена дорожня карта, а відповідь щодо нового законодавчого регулювання має з’явитися до кінця 2026 року.
Міжнародний ветеранський фонд розраховують створити на десять років
Додатковим джерелом фінансування нових програм має стати Міжнародний ветеранський фонд. Мінветеранів веде переговори ще з п’ятьма державами, причому з однією, за словами Кіма, вже досягнуто стадії підтвердження участі. Модель передбачає об’єднання коштів декількох країн та участь їхніх представників у керівних органах фонду. Канада готова відігравати провідну роль у його адмініструванні.
Міжнародне фінансування Мінветеранів хоче насамперед використовувати для апробації нових програм: адаптувати перевірені у США, Канаді чи інших країнах моделі до українських умов, профінансувати їх протягом певного періоду, оцінити результат і лише після цього вирішувати питання про масштабування за державний кошт.
Якщо механізм буде остаточно погоджено, фонд планують не як разовий проєкт, а як довгостроковий інструмент орієнтовно на десять років.
Ветеранська політика переходить від моделі виплат до моделі можливостей
За оцінкою Мінветеранів, зараз в Україні близько 1,5 млн ветеранів, а надалі їхня кількість може сягнути приблизно 3 млн. Разом із членами сімей ветеранська політика потенційно стосуватиметься близько 9 млн людей. Саме масштаб майбутнього повернення військових визначає логіку заявлених змін. Міністерство не планує будувати систему виключно навколо соціальних виплат, а робить акцент на реабілітації, відновленні сімей, освіті, професійній перепідготовці, підприємництві та працевлаштуванні.
У підсумку Кім сформулював три зміни, які ветеран має відчути безпосередньо: максимально цифровий і короткий шлях до державних послуг, формування суспільної культури поваги до ветеранів та створення реальних можливостей для їхнього повернення в економіку. Для держави це означає необхідність готувати систему ще до завершення війни, оскільки після початку масового повернення військовослужбовців часу на її побудову фактично вже не буде.
