24 лютого 2026 року Верховна Рада України 253 голосами підтримала законодавчу ініціативу №14194 — Закон України «Про внесення зміни до статті 50 Закону України “Про Національну поліцію” щодо деяких питань перевірки кандидатів на службу в поліції». Ідеться про коригування процедури відбору кандидатів із числа осіб, які отримали поранення або захворювання під час захисту держави.
Проєкт було внесено Кабінетом Міністрів України. Як прямо зазначено у пояснювальній записці, його мета — «вдосконалення процедури відбору кандидатів на службу в поліції з числа осіб, які були звільнені… у зв’язку із захворюванням, пораненням (травмою, контузією, каліцтвом), одержаним під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України».
Що саме змінюється
Закон доповнює частину першу статті 50 Закону «Про Національну поліцію» новим абзацом, відповідно до якого громадяни України, які проходили службу в органах внутрішніх справ, поліції, ДПСУ, ЗСУ та інших військових формуваннях і отримали поранення чи захворювання під час участі у заходах із захисту держави, звільняються від проходження перевірки рівня фізичної підготовки — за умови їхнього бажання вступити на службу на посади, перелік яких визначатиме МВС. Варто підкреслити, що йдеться не про скасування вимог до служби загалом, а про адаптацію первинної процедури відбору саме для окремої категорії кандидатів.
Комітет Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності, розглянувши законопроєкт на засіданні 17 грудня 2025 року (протокол №232), рекомендував парламенту прийняти його за основу та в цілому як Закон. У висновку Комітету окремо наголошено на актуальності питання повернення з військової служби до цивільного життя осіб, які безпосередньо захищали державу.
Баланс безпеки і соціальної справедливості
У Головному науково-експертному управлінні Апарату Верховної Ради підкреслили, що служба поліцейського є державною службою особливого характеру, пов’язаною з підвищеними ризиками для життя і здоров’я, а тому питання фізичної підготовки має безпековий вимір. Ця позиція фактично задає рамку для подальшої імплементації закону: адаптація процедур не може означати зниження стандартів безпеки, але має враховувати реальні фізичні можливості ветеранів, які отримали поранення під час виконання бойових завдань.
Водночас, у МВС наголосили, що рішення спрямоване на справедливу інтеграцію ветеранів до системи національної безпеки без нівелювання професійних вимог: «Це рішення — про справедливість. Чинна система добору не враховувала реальні фізичні можливості тих, хто пройшов фронт. Ми ініціювали зміни, щоб адаптувати процедури відбору без зниження вимог до безпеки та професійних стандартів, але з урахуванням індивідуальних можливостей кожного ветерана».
Прийняття закону, як зазначено в пояснювальній записці, також відповідає Стратегії формування системи повернення з військової служби до цивільного життя до 2033 року.
Європейський контекст
Практика адаптованого підходу до працевлаштування ветеранів у секторі безпеки не є унікальною.
У країнах-членах НАТО та ЄС діють програми так званого lateral entry або спеціалізованого працевлаштування ветеранів у правоохоронні структури, які передбачають індивідуальну оцінку придатності, а не механічне застосування стандартних тестів. У низці держав — зокрема у США, Великій Британії, Канаді — для ветеранів із бойовим досвідом передбачені адаптовані програми відбору та перепідготовки, а також можливість заміщення посад, що не потребують максимальної фізичної витривалості, але потребують аналітичних, оперативних чи управлінських компетенцій.
Інтеграція як елемент ветеранської політики
Закон, прийнятий на основі проекту №14194, є частиною системної трансформації ветеранської політики — від соціального патерналізму до активної інтеграції у державні інституції. Ветеранський досвід має працювати на безпеку держави і в мирному житті, а держава — створювати для цього правові механізми.
Ухвалене рішення — це сигнал про те, що фронтовий досвід і служіння державі визнаються цінністю, яка повинна мати продовження в системі публічної безпеки.
