Тарасенко Тарас ПетровичЗахист персональних даних

Постійне впровадження європейських стандартів та процес наближення до повного членства в ЄС вимагають оновлення українського регулювання захисту персональних даних до європейських стандартів.

Українське середовище конфіденційності даних дуже сильно змінилося з часу останнього оновлення Закону України «Про захист персональних даних», що був розроблений у 2010 році та ґрунтувався на Директиві 95/46/ЄС Європейського Парламенту і Ради «Про захист фізичних осіб при обробці персональних даних і про вільне переміщення таких даних» від 24 жовтня 1995 року, яка наразі скасована і замінена Регламентом Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2016/679 від 27 квітня 2016 року про захист фізичних осіб у зв'язку з опрацюванням персональних даних і про вільний рух таких даних, та про скасування Директиви 95/46/ЄС (далі - Загальний регламент про захист даних).

Чинним законодавством не охоплюється цілий ряд питань та правовідносин які виникають на практиці (наприклад спільна обробка персональних даних різними юридичними особами, відносини субпідряду при обробці персональних даних, обробка персональних даних у мережі Інтернет тощо). Така ситуація зумовлена тим, що технологічний розвиток значно випереджає законодавство. Водночас, застаріле законодавство гальмує та створює перепони в реалізації інноваційних рішень як у приватній (розвиток ІТ сфери) сфері так і у публічному секторі (електронна демократія, цифровізація адміністративних послуг).

На необхідність приведення законодавства в сфері захисту персональних даних також вказує Договір про асоціацію між Україною та Європейським Союзом.

Також потрібно впровадити діяльність абсолютно нового органу - Національної комісії з питань захисту персональних даних та доступу до публічної інформації.

З цією метою очолив Робочу групу з питань захисту персональних даних.