В Україні вже сьогодні проживає близько 1,8 мільйона ветеранів. За оцінками Міністерства у справах ветеранів, після завершення війни їхня кількість може зрости до 5–6 мільйонів осіб. Фактично йдеться про формування нової соціальної групи, яка впливатиме на ринок праці, систему освіти, охорону здоров’я та державну політику в цілому. Саме тому питання працевлаштування ветеранів давно вийшло за межі кадрової політики окремих підприємств. Воно стає одним із ключових викликів повоєнного відновлення України.
Часто можна почути думку, що для вирішення проблеми достатньо створити більше вакансій або запровадити нові пільги для роботодавців. Насправді ситуація значно складніша.
За останні роки в Україні сформовано базові правові гарантії для ветеранів. Законодавство передбачає збереження робочого місця на час проходження військової служби, забороняє дискримінацію за станом здоров’я та створює механізми професійної адаптації. Держава, міжнародні партнери та громадський сектор реалізують десятки програм перекваліфікації, навчання та підтримки ветеранського підприємництва.
Проте результати досліджень свідчать, що головні бар’єри нерідко лежать поза юридичною площиною.
Згідно з результатами національного опитування ветеранів, проведеного Українським ветеранським фондом спільно з Rating Group наприкінці 2025 року, 84% опитаних назвали психоемоційну нестабільність одним із найбільш ймовірних викликів після повернення до цивільного життя. Ще 76% вказали на нерозуміння з боку суспільства, а 73% — на проблеми зі здоров’ям та доступом до медичної допомоги. Для порівняння, проблему відсутності роботи як серйозний ризик назвали 73% респондентів. Тобто питання зайнятості є важливим, але далеко не єдиним викликом для ветерана після повернення з фронту.
Не менш показовими є й інші результати опитування. Лише 37% ветеранів вважають українське суспільство достатньо поінформованим про їхні потреби та проблеми у цивільному житті, тоді як 58% переконані у протилежному. Фактично це означає, що працевлаштування ветерана часто починається не з резюме, а з адаптації до нового соціального середовища.
Людина повертається з війни зі зміненим життєвим досвідом, іншими пріоритетами та іншою системою цінностей. Водночас колектив, до якого вона приходить працювати, найчастіше не має подібного досвіду. Саме тут виникають труднощі, які неможливо вирішити лише нормативними актами або фінансовими стимулами.
Окремою проблемою стає різниця між військовими виплатами та цивільними доходами. Для багатьох ветеранів повернення на роботу означає не лише зміну професійного середовища, а й суттєве зменшення рівня доходів. Це створює додатковий психологічний тиск і впливає на мотивацію до працевлаштування.
Водночас важливо розуміти, що ветерани не є однорідною групою. Частина з них прагне повернутися до попередньої професії. Інші потребують перекваліфікації. Хтось обирає власну справу, а хтось — державну службу чи громадську діяльність. Саме тому державна політика має бути максимально гнучкою та враховувати різні життєві сценарії.
Дослідження Українського ветеранського фонду та robota.ua раніше показало, що лише 30,2% ветеранів адаптуються до цивільної роботи протягом перших трьох місяців після працевлаштування. Ще 34,6% потребують до шести місяців, а майже кожен третій проходить цей процес значно довше. Це ще раз підтверджує: знайти роботу і повернутися до повноцінного цивільного життя — далеко не одне й те саме.
Саме тому сьогодні необхідно говорити не лише про працевлаштування ветеранів, а про їхню комплексну реінтеграцію. Поряд із професійними програмами мають розвиватися психологічна підтримка, освітні можливості, програми наставництва, підтримка ветеранського підприємництва та навчання роботодавців особливостям взаємодії з людьми, які повернулися з війни.
Україна вже зробила важливі кроки у формуванні ветеранської політики. Проте найближчими роками нашим завданням буде не лише створення нових робочих місць. Нам необхідно сформувати середовище, у якому ветеран зможе не просто отримати роботу, а повноцінно реалізувати себе після служби. Саме від цього значною мірою залежатиме успішність повернення до мирного життя мільйонів наших захисників і захисниць.
Тарас Тарасенко, народний депутат України
