На Прикарпатті в Івано-Франківську відбувся четвертий виїзний форум “Ветерани – шлях додому”, організований комітетом ВРУ з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів. Парламентарі та урядовці разом з ветеранами та місцевою владою обговорювали пропозиції щодо покращення ветеранської політики. А всі напрацювання планують використати під час законодавчих змін в цій сфері – більше про це далі в сюжеті.
Урядовці, народні депутати, представники місцевого самоврядування, активісти та військовослужбовці зібралися, щоб обговорити ветеранську політику в Україні на третій рік повномасштабної війни.

У межах форуму обговорювались найважливіші питання, зокрема:
Права ветеранів: покращення соціального захисту та забезпечення належних умов для життя.
Медична та психологічна реабілітація: доступ до якісної медичної допомоги та психологічна підтримка для адаптації після бойових дій.
Соціальна та професійна адаптація: сприяння у працевлаштуванні, розвиток навичок, необхідних для повернення до цивільного життя.
Підтримка сімей загиблих, зниклих безвісти та полонених військовослужбовців: розробка механізмів допомоги родинам, які втратили близьких або потребують додаткової підтримки.
Серед інших важливих тем форуму – розвиток механізмів допомоги для родин, що втратили близьких або потребують додаткової соціальної та психологічної підтримки.
Крім того, в рамках заходу відбувся воркшоп “Освіта – як елемент відновлення ветерана”, де Ірина Мирославівна виступила як модератор.
Воркшоп став платформою для обговорення питань, пов’язаних з:
Освітньою перекваліфікацією;
Самоосвітою;
Соціальною адаптацією ветеранів.
Оксана Савчук, народний депутат України, член ТСК ВРУ з питань правового статусу, соціальної підтримки, медичного забезпечення ветеранів війни, військовослужбовців, захисників і захисниць та членів їхніх сімей: “Зміни до законодавства необхідні, тому сюди приїхав ряд депутатів з різних комітетів. Питання психологічного здоров’я і реабілітація спортивна, психологічна. Також напрям профорієнтації, тобто які навчальні програми є розроблені вищими навчальними закладами, які можуть навчити ветерана, освоїти нову професію”.
Захід спрямований на покращення взаємодії між ветеранами та громадами й органами влади.
Тарас Тарасенко, народний депутат України, член Комітету ВРУ з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів, голова міжфракційного депутатського об’єднання “Реабілітаційні сили України”:
На кожному форумі несемо перед собою дві мети. Перша мета – дати інформацію громадам, які державні політики зараз напрацьовані. Тому що багато голів просто не знають про ці політики, і що мають можливість отримати субвенцію на їх реалізацію. Інша мета – зібрати інформацію, що думають громади й ветерани про державні політики, можливо, потрібно зробити корегування. І також зібрати позитивні практики.
Серед численних проєктів, які реалізують на Прикарпатті – “Турбота про родину героя”, в рамках якого діти загиблих захисників отримують безкоштовне оздоровлення. А на базі медичного університету працює центр ментального здоров’я для ветеранів та членів їхніх родин.
Людмила Сірко, заступниця голови Івано-Франківської ОВА: “Крім того, в області відкритий центр ветеранського розвитку при Університеті нафти й газу, де ми вже за декілька днів будемо розпочинати курси перших фахівців супроводу ветерана. На базі клінічної лікарні у нас відкрито центр досконалості, де із цілої України можуть пройти навчання й підвищення кваліфікації наші медпрацівники-реабілітологи”.
Микола Крошний – колишній боєць 72 бригади Чорних Запорожців. Каже: адаптація до цивільного життя була нелегкою. Він не міг працювати, уникав людей і був у депресивному стані. Зі схожими проблемами стикаються багато ветеранів російсько-української війни. Водночас центрів для проходження психологічної підтримки бійців катастрофічно бракує.
Микола Крошний, ветеран російсько-української війни:
Реабілітаційні центри – це те, що вже потрібно робити, бо коли буде повернення додому всіх військовослужбовців, які зараз на фронті, і повірте мені, серед них майже у кожного будуть проблеми. Вони будуть чекати по року, аби попасти на реабілітацію, так не має бути.
Гостро стоїть питання лікування і реабілітації військовослужбовців після демобілізації. Спеціалізованих закладів замало.
Станіслав Онищук, керівник Першого добровольчого хірургічного шпиталю “Брасс”: “Це має бути в умовах спеціалізованого стаціонару, а таких майже немає, а якщо і є, то вони переповнені чинними військовими. Тому питання продовження лікування тих військових травм для вже невійськових – це велика проблема. І от навіть Франківський шпиталь телефонує до нас, і каже: у нас є боєць, який довго лікується у нас, ми більше його тримати не можемо, але і назад відправити в частину не можемо, він ще не долікований, а куди його”.
Міністерство у справах ветеранів підготувало нову стратегію ветеранської політики. Над документом працювали фахівці різних напрямів, зараз він на громадському обговоренні.
Наталія Калмикова, міністр у справах ветеранів України:
У цій стратегії передбачені всі пункти – це і здоров’я ветерана, це і родина, це й економічна спроможність, повага і вшанування. І за кожним із цих пунктів опрацьовується план дій для того, аби не залишилось на папері, а було реалізовано.
Наступний такий форум має відбутися у Львові, і ще в кількох містах України. Всі зібрані пропозиції ляжуть в основу нових законопроєктів у сфері ветеранської політики.



