Нещодавня онлайн-зустріч під головуванням народного депутата Тараса Тарасенка перетворилася на відверту розмову без протоколів і офіційних формулювань. Замість звичного “обговорення питань” — гостра діагностика того, що відбувається з пенсійним забезпеченням ветеранів. У дискусії взяли участь самі ветерани, адвокати, представники ветеранських спільнот і перша заступниця Голови Пенсійного фонду України Ірина Ковпашко. За кілька годин розмова нагадувала вже не нараду, а анатомічний розтин системи, де живі людські історії стикаються з холодними алгоритмами державної машини.
Цифри, що говорять гучніше за слова
Перед запуском реєстраційної форми команда депутата провела експериментальне опитування ветеранів — щоб зрозуміти не заголовки, а реальність. Результати вразили навіть скептиків: 91% опитаних сказали, що особисто зіткнулися з проблемами при нарахуванні або отриманні пенсій.
Ще 32% зізналися, що мусили йти до суду, щоб змусити державу виконати її ж закони.
«Це не винятки — це система, яка буксує на кожному етапі», — наголосив Тарас Тарасенко, відкриваючи зустріч. Саме тому до обговорення запросили керівництво Пенсійного фонду, щоб розмови у соцмережах перетворилися на предметні кроки.
Справа в тому, що ветерани, які пройшли війну, сьогодні вимушені долати іншу — війну з довідками, формами і чергами. На початку зустрічі депутат зачитав перелік найчастіших проблем, які ветерани надіслали під час опитування.
Серед них — обмеження пенсій десятьма прожитковими мінімумами для тих, хто вийшов на заслужений відпочинок до 2023 року. Щоб скасувати його, потрібно звертатися до суду. Далі — хаос у розрахунках, різні суми для однакових категорій, відсутність індексації, а також невраховані роки служби у ЗСУ, особливо 2014–2015-й, коли держава ще не встигла все порахувати, але люди вже воювали. Часто долю майбутньої пенсії визначає дрібний наказ — виведення “поза штат” під час лікування чи госпіталізації, що одразу зменшує розмір виплат. Додаються помилки у довідках, застарілі або суперечливі форми документів, надмірна бюрократія, через яку навіть подання паперів перетворюється на випробування.
Від цифр — до живих історій
Учасники зустрічі говорили відверто, без дипломатії. Олег, ветеран із бойовим досвідом, поділився власною історією: маючи офіцерське звання, він пішов на війну солдатом, отримав поранення і тепер отримує пенсію як солдат, без урахування попередньої служби. Його побратими мають схожі проблеми: під час лікування їх виводять поза штат, і через це пенсія нараховується від мінімальної ставки — замість бойових виплат. «Такі речі потрібно стандартизувати, — наголосив Олег. — Щоб люди не бігали по судах, а система сама бачила, де є помилка».
Ірина Ковпашко з цього приводу пояснила, що автоматичне призначення пенсій в Україні поки що не працює для військових. Воно можливе лише для цивільних страхових пенсій, адже для них Пенсійний фонд має повний набір даних. Військові пенсії, натомість, обчислюються після звільнення зі служби і залежать від вислуги років, яку рахують не працівники фонду, а уповноважені структурні підрозділи силових відомств. Саме вони формують повний пакет документів — від грошового атестата до довідок про додаткове забезпечення за останні 24 місяці.
Якщо ці документи надходять із запізненням або неповними, Пенсійний фонд не має змоги здійснити повний розрахунок. У результаті навіть ті, хто подав заяву на початку року, можуть чекати на виплату місяцями.
«У нас є інформація лише про ті суми, з яких сплачено єдиний соціальний внесок, — уточнила Ковпашко. — Якщо військова частина не подала звіт або зробила це із затримкою, у системі виникає розрив».
Водночас вона нагадала, що для осіб з інвалідністю внаслідок війни та учасників бойових дій діють мінімальні гарантії, встановлені постановою Кабміну №656. Але це — лише базовий рівень, який не забезпечує повної справедливості.
Ірина Ковпашко також нагадала, що ще у 2011 році пенсії військових були обмежені прожитковим мінімумом, але в 2022-му Конституційний Суд визнав це обмеження неконституційним. Попри це, у квітні 2023 року рішення суду втратило чинність, і тепер обмеження залишаються чинними для тих, хто вийшов на пенсію раніше. Лише пенсії, призначені після цієї дати, не мають граничного ліміту.
З 1 січня 2025 року, як пояснила представниця Пенсійного фонду, нарахування відбуватиметься за новими коефіцієнтами, визначеними Кабінетом Міністрів, з урахуванням даних Єдиного державного реєстру ветеранів війни. Проте ветерани, призначені до 2025 року, залишаються заручниками старої системи. Щоб зняти обмеження або виправити розрахунки, їм знову доводиться звертатися до судів.
Проблема “100 тисяч бойових”
Окремий блок дискусії стосувався неврахування бойових виплат — тих самих «100 тисяч гривень», які військові отримували в найгарячіші періоди служби. Ірина Ковпашко підтвердила, що зараз використовується ручна обробка пенсійних даних, і коригування таких сум часто потребує індивідуального втручання. Судова практика теж розділена: у більшості випадків суди відхиляють позови, вважаючи бойові виплати не постійними, а тимчасовими рішеннями.
Тарас Тарасенко зауважив, що така позиція виглядає несправедливою: «Держава не може відкидати досвід тих, хто ризикував життям, лише тому, що бухгалтерія не встигає за реальністю».
Також під час обговорення Ірина Ковпашко визнала, що пенсійна система містить серйозні диспропорції — між страховим і службовим стажем, між різними відомствами, між військовими, що постраждали у 2004-му і в 2022-му роках. Ці перекоси потребують окремого аналізу, бо знищують довіру до держави.
Ветерани пропонували різні приклади: затримки перерахунків, помилки у визначенні інвалідності, неможливість подати документи онлайн або відсутність синхронізації між Пенсійним фондом, Міноборони і податковою службою.
Стандарти, прозорість і спільна робота
Зустріч завершилася домовленістю створити міжвідомчу робочу групу, яка стежитиме за дотриманням прав ветеранів у пенсійних справах і напрацює пропозиції щодо стандартизації розрахунків.
Як підсумував Тарас Тарасенко, головна мета — перетворити пенсійне забезпечення ветеранів із системи скарг на систему довіри: «Ми не повинні залишати ветеранів наодинці з бюрократією. Якщо людина захищала державу — держава має захищати її. І почати треба з найпростішого — чесної, прозорої пенсії».
