Майже сотня ветеранів та ветеранок із різних областей України днями зібралися у Рівному на спортивних змаганнях «Без Меж». Учасники випробували свої сили у жимі штанги, ривку гирі, утриманні гантелей та навіть у веслуванні на човнах-дракарах — історичних суднах вікінгів.
На перший погляд це може виглядати як черговий спортивний фестиваль. Насправді ж подібні заходи виконують набагато важливішу місію — допомагають ветеранам повертатися до повноцінного життя, долати психологічні наслідки війни та відновлювати соціальні зв’язки.
Спорт як шлях до відновлення
Багато українських захисників повертаються з фронту з пораненнями, інвалідністю або пережитими травматичними подіями. Після госпіталів та тривалого лікування перед людиною постає складне завдання — знову знайти своє місце в суспільстві, повернути впевненість у власних силах і відчути себе частиною спільноти.
Не випадково один з учасників змагань, ветеран Михайло Наливайко, назвав участь у турнірі «хорошим стартом для того, щоб змусити себе вийти із зони комфорту». Адже після важких поранень та лікування саме перший крок до активного життя часто стає найскладнішим.
Фізична активність у цьому процесі виконує одразу декілька функцій:
- сприяє фізичному відновленню;
- допомагає подолати тривожність і депресивні стани;
- повертає відчуття контролю над власним життям;
- формує нові соціальні зв’язки;
- створює середовище взаємної підтримки серед побратимів.
Інклюзивність, яка надихає
Особливу увагу привертає історія ветерана Андрія Соломіна, який після важкого поранення та втрати обох ніг уперше взяв участь у подібних змаганнях. Попри фізичні обмеження він наголошує, що найважливіше — приїхати, поспілкуватися, відчути атмосферу єдності та підтримки.
Саме в цьому полягає одна з головних цінностей ветеранського спорту. Йдеться не лише про медалі чи рекорди. Йдеться про створення простору, де люди, які пройшли війну, можуть знову відчути себе сильними, потрібними та спроможними до нових звершень.
Командний дух лікує не гірше за ліки
Особливим елементом змагань стало веслування на човнах-дракарах. Для більшості учасників це був абсолютно новий досвід. Однак саме командна взаємодія, необхідність діяти синхронно та довіряти один одному створюють потужний терапевтичний ефект.
Війна формує у військових надзвичайно сильне відчуття братерства. Після повернення до цивільного життя багато ветеранів гостро відчувають втрату цього середовища. Командні види спорту дозволяють частково відновити знайоме відчуття плеча побратима поруч.
Ветеранський спорт має стати елементом державної політики
Змагання «Без Меж» у Рівному ще раз продемонстрували високий запит ветеранів на подібні ініціативи. Організатори навіть не очікували такого великого інтересу з боку учасників із різних регіонів України.
Україна вже сьогодні повинна розглядати розвиток ветеранського спорту не як окремі громадські ініціативи, а як один із ключових напрямів державної ветеранської політики. Поряд із медичною, психологічною та професійною реабілітацією спорт має стати доступним інструментом повернення ветеранів до активного суспільного життя.
Адже справжня реабілітація починається не тоді, коли людина завершує лікування. Вона починається тоді, коли людина знову знаходить у собі сили рухатися вперед, ставити нові цілі та відчувати, що її можливості справді — без меж.
