В Україні формується нова соціальна реальність – тисячі чоловіків і жінок повертаються з фронту, шукаючи не лише роботу, а й своє місце в цивільному житті. Це перехід від військової служби до нової ролі, яка має бути гідною, сильною та життєствердною.
За її словами, кожен ветеран несе із собою унікальний, хоч і часто травматичний досвід, який може стати потужним ресурсом для розвитку держави. Але для цього потрібна системна підтримка.
Військові навички – у мирну економіку
Ангела Поддубна, партнерка Amrop Executive Search, наголошує: найбільша цінність ветеранів для роботодавців – їхні soft skills. Військова служба формує лідерів, здатних працювати в команді, ухвалювати рішення в стресових умовах і брати відповідальність. Висока організованість, аналітичне мислення, витривалість і лояльність – якості, які цінуються в будь-якому бізнесі. Однак, як показує практика, бізнес не завжди розуміє, як адаптувати бойовий досвід до мирних завдань.
Чи готовий бізнес приймати ветеранів?
Опитування, проведене Західноукраїнським офісом Європейської Бізнес Асоціації на запит Нацгвардії України, показало:
-
82% компаній вже зараз або найближчим часом розглядають можливість працевлаштування ветеранів.
-
88% готові брати на роботу ветеранів з інвалідністю.
-
Найбільше роботодавців цікавлять кандидати з робітничими спеціальностями (64%), вузькопрофільні фахівці (45%) та ІТ-спеціалісти (15%).
-
Лише 17% компаній готові розглядати ветеранів на всі вакансії, а більшість (83%) – лише на обмежену кількість позицій.
Цікаво, що 67% роботодавців не проводять спеціального пошуку ветеранів, але готові розглядати їх серед інших кандидатів. Майже половина компаній повертає на роботу своїх демобілізованих співробітників.
Перешкоди на шляху повернення
Попри зацікавленість бізнесу, процес реінтеграції ускладнюють:
-
страх роботодавців перед «психологічними ризиками»;
-
сумніви ветеранів у власній затребуваності;
-
сприйняття ветеранів суспільством лише як героїв, а не колег;
-
відсутність ефективних механізмів адаптації бойового досвіду до цивільних умов.
Мар’яна Луцишин, керівниця Західноукраїнського офісу Європейської Бізнес Асоціації, наголошує: необхідно посилити діалог між військовими та цивільними і наповнювати інформаційний вакуум прикладами дієвих програм, які мотивують до співпраці.
Що показує міжнародний досвід
-
Ізраїль: військова служба – плюс у резюме. Після демобілізації – одноразові виплати на навчання, бізнес чи житло, пільгові кредити та розгалужена система соціальної підтримки.
-
США: обов’язкова програма підготовки до цивільного життя (TAP), стажування в цивільних компаніях ще під час служби (SkillBridge), компенсація роботодавцям зарплат ветеранів з інвалідністю, спеціалізовані ІТ-курси та програми від великих корпорацій.
-
Канада: державна платформа Career Transition Services, банк вакансій Veterans Job Bank з адаптованими фільтрами, менторські програми та співфінансування стажування.
Що потрібно Україні
На думку експертів, вже зараз варто:
-
Створити національну онлайн-платформу за зразком Канади – з особистим кабінетом ветерана, конвертором військових навичок у цивільні та базою «ветеран-дружніх» вакансій.
-
Запровадити сертифікацію роботодавців і законодавчу підтримку, включно з податковими пільгами.
-
Ввести адаптаційні стажування під час служби, щоб зменшити ризики для бізнесу та полегшити перехід ветерана в цивільне життя.
-
Створити навчальні програми з акцентом на ІТ, цифрові технології та затребувані спеціальності.
-
Забезпечити психологічну підтримку та обов’язкову профорієнтацію.
Ветеранська економіка – шанс для країни
Реінтеграція ветеранів – це не лише соціальна відповідальність, а й економічна інвестиція. Ветерани можуть стати не просто найманими працівниками, а підприємцями, менторами та лідерами громад. Вже сьогодні є приклади, коли колишні військові успішно працюють в ІТ, аграрному бізнесі, запускають стартапи або займають політичні посади. Але Україні потрібна системна модель, щоб ці історії стали масовими.
«Повернення з війни – це не просто демобілізація, а трансформація, яка потребує підтримки. Наше завдання – зробити ветеранів частиною суспільного діалогу, економіки та лідерства», – підсумовує Олена Скиба.
