Міністр у справах ветеранів України Віталій Кім представив оновлену візію державної ветеранської політики. Серед ключових змін — скорочення післяслужбових процедур із десяти до трьох основних кроків, усунення перерви у виплатах після звільнення, централізація роботи фахівців із супроводу, запровадження принципу «єдиного вікна» та подальша цифровізація послуг.
17 вересня 2026 року під час спілкування з представниками медіа Міністр у справах ветеранів України Віталій Кім окреслив основні напрями трансформації ветеранської політики. Міністерство планує перейти від переважно інформаційної функції до формування державних стандартів і проактивної системи послуг для ветеранів, ветеранок та членів їхніх родин. За словами міністра, одним із головних завдань має стати спрощення переходу людини від військової служби до цивільного життя. Йдеться насамперед про процедури, від яких залежать статус, виплати, лікування, реабілітація та подальша соціальна адаптація ветерана.
Три обов’язкові кроки замість десяти
Однією з ключових змін має стати суттєве скорочення кількості процедур, які необхідно пройти після звільнення зі служби.
Замість десяти окремих кроків маршрут планують звести до трьох базових дій: здачі майна та зброї, постановки на військовий облік у ТЦК та СП і проходження військово-лікарської комісії.
Окремий акцент Мінветеранів робить на ліквідації так званої «фінансової паузи», коли після звільнення зі служби людина певний час фактично залишається між військовою та цивільною системами забезпечення. Запропонована модель передбачає, що першочерговою дією стане постановка на облік у ТЦК та СП. Після подання відповідної заяви ветеран має одразу почати отримувати передбачені державою виплати, а для проходження ВЛК відводитиметься один місяць. Таким чином планується забезпечити безперервність державної підтримки.
«Коли зміниться базова історія – отримання грошей, УБД, лікування, відновлення, можна говорити про комфортні речі. Не будемо перекриватися маленькими заслугами», — наголосив Віталій Кім.
Фахівців із супроводу об’єднають у єдину систему
Ще одним напрямом реформи стане зміна системи роботи фахівців із супроводу ветеранів. Близько 2,6 тисячі таких фахівців планують перевести до ДП «Державна служба супроводу ветеранів».
Централізована модель має забезпечити однакові стандарти роботи незалежно від регіону, єдині вимоги до якості послуг та рівні умови оплати праці. При цьому сама система має працювати за принципом «єдиного вікна»: ветеран не повинен самостійно звертатися до багатьох державних установ і з’ясовувати, де та яку довідку необхідно отримати. Після першого звернення подальший супровід має брати на себе відповідний фахівець. Для цього Мінветеранів також опрацьовує механізм електронної довіреності. Він має дозволити фахівцю із супроводу за згодою ветерана самостійно отримувати частину необхідних документів у державних органах.
Паралельно планується розбудувати мережу до 140 ветеранських центрів, створити єдиний кол-центр, який має опрацьовувати до 90% типових звернень, а також розвивати спеціальний розділ «Ветеран Pro» у застосунку «Дія».
Під час формування нової системи Мінветеранів також вивчає практики 42 патронатних служб військових частин і бригад, зокрема 3-ї окремої штурмової бригади, «Азову» та «Хартії». Частину їхнього досвіду планують використати, зокрема, у питаннях ментального здоров’я та попередження кризових станів.
Працевлаштування та нові професії після служби
Окремий блок нової ветеранської політики стосується економічної незалежності після повернення до цивільного життя.
За даними Мінветеранів, понад 120 великих підприємств уже працюють над програмами перенавчання та адаптації робочих місць для ветеранів і людей з інвалідністю. Серед них — великі українські роботодавці, зокрема Нафтогаз, SCM та МХП.
Також розглядається можливість ширшого залучення ветеранів до роботи в патрульній поліції, де, за озвученими під час брифінгу даними, існує понад 10 тисяч вакансій.
Спільно з Міністерством освіти і науки опрацьовується окрема програма, побудована за аналогією з американською Troops to Teachers. Очікується, що від 30 до 60 тисяч ветеранів потенційно зможуть здобути необхідну цивільну кваліфікацію та працювати у школах, зокрема у сферах фізичної культури та патріотичного виховання.
На ветеранську політику у 2027 році передбачили 20,5 млрд грн
У проєкті державного бюджету на 2027 рік на ветеранську політику передбачено 20,5 млрд грн — на 3 млрд грн більше, ніж у 2026 році.
Додатковий ресурс планують спрямувати, зокрема, на одноразову грошову допомогу, реабілітацію та розширення системи ветеранських сервісів.
Окремо 1 млрд грн передбачається на новий напрям сімейної реабілітації. Йдеться про психологічне та ментальне відновлення ветерана разом із членами його родини, оскільки повернення з війни та адаптація до цивільного життя стосуються не лише самого військовослужбовця, а й найближчого оточення.
Мінветеранів також працює над уніфікацією стандартів забезпечення ветеранів у цивільних медичних закладах, щоб наблизити умови лікування та харчування до стандартів, які діють для військовослужбовців.
Ще одним напрямом стане розширення співпраці з міжнародними партнерами. Наразі Мінветеранів веде переговори з п’ятьма країнами щодо наповнення спеціального фонду підтримки ветеранів. Передбачається, що фонд працюватиме за участю міжнародної організації та наглядової ради, що має забезпечити прозорість використання залучених коштів. Першим донором стала Канада, яка заявила про внесок у розмірі 40,1 млн канадських доларів — близько 1,2 млрд грн.
Загальна логіка представлених змін полягає у переході від системи, в якій ветеран самостійно шукає необхідні державні послуги та збирає документи, до моделі проактивного супроводу — коли держава має забезпечити зрозумілий маршрут людини від моменту завершення служби до лікування, реабілітації, працевлаштування та повноцінного повернення до цивільного життя.
Джерело: Міністерство у справах ветеранів України
