В Україні розгортається новий фронт підтримки ветеранів — у віртуальних світах кіберспорту. На YouTube-каналі CYBERION / Мережа кібер клубів України вийшов подкаст із народним депутатом Тарасом Тарасенком, який розповів, як держава та бізнес можуть разом розвивати ветеранський кіберспорт як інструмент реабілітації, соціалізації та навіть професійного становлення.
Тарасенко, який сам колись захоплювався стратегіями та командними іграми, наголосив: для ветеранів кіберспорт — це не втеча від реальності, а спосіб відновити командний дух, поставити нові цілі й знову відчути азарт перемоги.
Він розповів, як відвідував госпіталі, де хлопці, отримавши приставки, знову знаходили сенс у спільній грі. «Це спорт, а не просто розвага. Це можливість тримати форму — і розумову, і фізичну», — підкреслив він.
Серед планів — створення Ветеранської кіберспортивної ліги в розрізі Федерації кіберспорту України та навіть Національної збірної ветеранів з кіберспорту, яка зможе представляти Україну на міжнародній арені, зокрема на Invictus Games 2027, де кіберспорт вперше увійде в програму. За словами депутата, вже цього року відбудеться другий турнір «Ігри ветеранів» (будуть гратись Control Strike, Dota і FIFA), а з 2026-го кіберспорт почне отримувати державне фінансування як олімпійський вид спорту.
Втім, мова йде не лише про змагання високого рівня. Тарас Тарасенко бачить перспективу у створенні регіональної мережі клубів і турнірів, щоб кожен ветеран міг долучитися — незалежно від віку та рівня підготовки. Так, вже в Ковелі, Одесі та Житомирщині формуються команди, тренуються ветерани і навіть наймають тренерів з Counter-Strike.
Окремий акцент — на просвітницькій роботі. Потрібно змінювати упереджене ставлення до відеоігор, показувати їхній потенціал у розвитку стратегічного мислення, координації, комунікації та навіть професійної підготовки у сфері IT. Саме тому важливо створювати освітні проєкти — наприклад, «Кіберакадемію» для ветеранів, дітей і молоді.
Т.Тарасенко впевнений: кіберспорт може стати не просто захопленням, а мостом між минулим і майбутнім, між фронтом і мирним життям. «Хочу, щоб наші хлопці перемагали не тільки на полі бою, а й на світових кіберспортивних аренах», — каже він.
У фіналі розмови пролунала ще одна важлива думка: у кіберспорті ветеранів не обов’язково виділяти в окрему категорію. Коли вони гратимуть у змішаних командах із цивільними, це стане символом інтеграції, рівних можливостей і єдності суспільства.
І, можливо, саме віртуальні битви допоможуть здобути дуже реальні перемоги — у подоланні травм війни, у відновленні віри в себе та в життя.
