У Києві відбулося експертне обговорення проєкту Кодексу України «Про захист державності, незалежності та статус захисників держави», організоване Національною асоціацією лобістів України. У центрі уваги — ідея кодифікації законодавства у сфері захисту державності та формування чіткого правового статусу захисників України.
Модераторкою заходу виступила Інна Силантьєва. Активну участь у дискусії взяли Голова Правління Асоціації Олексій Шевчук, академік Василь Костицький, доктор юридичних наук Людмила Кожура, член Правління Олександр Черних, науковиця Ярослава Мельник, професор Сергій Лисенко, адвокатки Юлія Крилова та Ольга Танюшкіна. До обговорення долучилися представники академічної спільноти, сектору безпеки та державного управління — експерти з КНЕУ ім. Вадима Гетьмана, КНУ ім. Тараса Шевченка, МАУП, Інституту правотворчості та науково-правових експертиз НАН України, Міністерства оборони України, Генерального штабу ЗСУ та Дипломатичного правового хабу.
Концептуальні питання: що змінюється для людини?
Народний депутат України Тарас Тарасенко, який взяв участь у дискусії, наголосив: будь-який кодифікований акт має відповідати на базове запитання — що саме він змінює для конкретної людини.
За його словами, у нинішній редакції Кодексу бракує чіткої прикладної логіки. Об’єднання кількох регуляторних масивів без глибокого системного аналізу створює ризик внутрішніх суперечностей, а сам документ виглядає як механічне поєднання норм, а не як концептуально завершений кодифікований акт.
Водночас дискусія продемонструвала, що критика не носила емоційного характеру. Йшлося про аргументовану правову позицію, яка стосувалася як нормотворчої методології, так і конституційного виміру документа.
Окрема увага була приділена фінансовій складовій: відсутність належної оцінки ресурсів, необхідних для реалізації задекларованих гарантій, може перетворити соціальні обіцянки на декларативні формули без реального механізму виконання. Також учасники звернули увагу на проблеми термінологічного апарату, який у нинішній редакції потребує суттєвого уточнення.
Кодифікація як стратегічний крок
Попри критику чинної редакції, сама ідея кодифікації отримала підтримку як стратегічний напрям. В умовах повномасштабної війни та майбутньої повоєнної трансформації держави Україна потребує системного нормативного акту, який консолідує механізми захисту державності та чітко визначить статус і гарантії для тих, хто її захищає.
За підсумками зустрічі було підкреслено: розроблення Кодексу державності є важливим кроком до формування цілісної правової архітектури у сфері безпеки та соціального забезпечення захисників.
Водночас наявні редакції документа потребують суттєвого доопрацювання. Йдеться про необхідність відмови від популістичних і декларативних норм на користь чітких юридичних механізмів, визначених стандартів та процедур захисту прав.
У цьому контексті прозвучала ідея компромісного підходу — можливість ухвалення спеціального закону, який дозволить оперативно врегулювати нагальні питання соціального захисту та статусу захисників, не чекаючи завершення повноцінної кодифікації.
Позиція Тараса Тарасенка
Тарас Тарасенко позитивно оцінив сам формат дискусії, зазначивши, що обговорення відбувалося на концептуальному рівні — з урахуванням принципів конституційності, системності та фінансової реалістичності.
Він наголосив: рішення у сфері захисту державності не можуть ухвалюватися поспіхом або під впливом політичної кон’юнктури. Йдеться про фундаментальний документ, який має визначати правила для повоєнного суспільства, формувати довіру до інституцій та гарантувати реальний, а не декларативний захист прав захисників держави.
Подальша робота над Кодексом, на переконання учасників дискусії, має відбуватися з урахуванням позицій експертного середовища, військових, ветеранів і представників сектору безпеки. Лише в такий спосіб можна створити нормативний акт, який стане не політичною декларацією, а дієвим інструментом зміцнення української державності.
