20 лютого 2024 року народний депутат Тарас Тарасенко взяв участь у форумі «Захист персональних даних: сучасний сценарій та перспективи на майбутнє».
Захід мав на меті привернути увагу суспільства та підкреслити важливість модернізації захисту персональних даних в Україні на шляху до європейської інтеграції.
У заході, організованому Офісом омбудсмена, також взяли участь інші народні депутати України, представники державних органів та бізнесу, експерти.
https://www.facebook.com/100066649345477/videos/828166819137184
На сьогодні питання захисту персональних даних регулюються Законом, який прийнято ще у 2010 році. Але технології не стоять на місці, тому реалізація інноваційних рішень як у приватній сфері, так і у публічному секторі (електронна демократія, цифровізація адміністративних послуг) потребує певних змін для забезпечення необхідного рівня захисту персональних даних, а також імплементації положень та принципів Загального регламенту захисту даних (GDPR) та Конвенції 108+ у національне законодавство.
Так, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець наголосив, що застосування сучасних технологій в різних сферах, включаючи безпеку, медицину, освіту, створює потребу в чіткому правовому регулюванні з метою забезпечення прав та свобод людини і громадянина в Україні.
Водночас, учасники форуму не лише обговорили сучасні виклики, пов’язані із захистом персональних даних в Україні, але й з’ясували перспективи розгляду та прийняття проектів законів України «Про захист персональних даних» реєстр. №8153 та «Про національну комісію з питань захисту персональних даних» реєстр. №6177.
Ці законопроекти мають на меті привести нормативно-правове регулювання в сфері захисту персональних даних у відповідність до нових міжнародних стандартів, які передбачені Конвенцією 108+ та Загальним регламентом про захист персональних даних, а також унормувати правові відносини, пов’язані з обробкою персональних даних, які не врегульовані чинним законом. Крім того, вони підвищать рівень захисту конституційного права на повагу до приватного життя через посилення стандартів обробки персональних даних та нададуть більше прав суб’єкту персональних даних для забезпечення можливості здійснення ним повноцінного контролю за обробкою його персональних даних.
За словами учасників заходу, «чинний Закон України «Про захист персональних даних» не забезпечує необхідний рівень захисту персональних даних. Про це свідчить низка експертних аналізів та рекомендації Ради Європи. Такий стан справ може призвести до ризику відмови інших держав у передачі персональних даних органам влади України, особливо при обміні даних між правоохоронними органами, та ускладнить торговельні зв’язки в секторі міжнародної підприємницької діяльності».
Саме тому зі сторони народних депутатів найчастіше були схвальні відгуки щодо актуальності законопроєкту №8153, який наділяє суб’єкта персональних даних більшими правами та можливостями у здійсненні повноцінного контролю за обробкою його персональних даних.
Як зазначив Тарас Тарасенко, цей законопроект хоч і є беземоційним, логічним та юридично виваженим, але перспективи його прийняття в сесійній залі все ще туманні. Пояснення тому з боку колег-парламентарів досить бюрократичне, мовляв, зараз на часі голосування більш важливих законопроектів, умовно кажучи того самого проекту про мобілізацію.
Але законопроекти про ЗПД набувають зовсім іншого забарвлення, якщо згадати про необхідність належного захисту персональних даних під час дії правового режиму воєнного стану.
Так, Т.Тарасенко звернув увагу, що захист персональних даних кожної особи є надважливим в період війни, в період, коли ворог може використати дані, які неналежним чином обробляються.
Крім того, за словами народного депутата, ворог зацікавлений у персональних даних наших військовослужбовців, жителів тимчасово окупованих територій та їх родичів, тож захист персональних даних є стратегічно важливим для держави.
І оновлення законодавчої бази в цій царині – не примха Європи, а наша стратегічна мета для поліпшення загальної обороноздатності країни.
Але поки що реальні строки прийняття зазначених вище законопроектів – не раніше літа 2024 року.
Під час дискусії також відбувся обмін думками щодо впровадження на практиці стандартів Ради Європи та інших міжнародних стандартів за допомогою оновленої законодавчої бази, а також аналізу потенційних моделей незалежних наглядових органів у цій сфері.
Активна співпраця між всіма зацікавленими сторонами дозволить імплементувати європейські стандарти до національного законодавства, створить сприятливі умови для роботи бізнесу та забезпечить захищеність персональних даних громадян.
