Лікарі засвідчують, що за своїми негативними наслідками лудоманія на одному рівні з алкоголізмом та наркоманією, а її розповсюдження в різних країнах світу вже стало епідемією. Український уряд, на жаль, в останні роки ніяким чином не регулював сферу азартних ігор, тому проблеми пустили глибоке коріння і зруйнували не одну тисячу життів та сімей. Про це у своєму блозі на liga.net наголосив народний депутат Тарас Тарасенко.
Він нагадав, що в Україні, починаючи з 2009 року, запроваджено абсолютну заборону на ведення грального бізнесу та участь в азартних іграх. Але індустрія лише пішла в тінь і далі стрімко та некеровано розвивалась. Окрім того, із забороною грального бізнесу та з розвитком технологій, значно зросла пропозиція азартних ігор онлайн. Як наслідок, на сьогодні навіть неповнолітні можуть прямо з телефону, не виходячи з дому, грати на гроші в онлайн казино.
Лудоманія, як інші види залежності, є певним індикатором наявності інших психологічних проблем. Вона часто виникає з незадоволення якихось важливих потреб, як, наприклад, самореалізація, фінансова стабільність, тощо. Для українців, які переживали перманентні економічні кризи, середовище для поширення лудоманії склалося сприятливо. А якщо поєднати це з корупцією на низах і тим, як закривала очі влада в Києві на розквіт мереж гральних закладів, лудоманія виявилася проблемою національного масштабу.
Як голова підкомітету з прав людини, Тарас Тарасенко активно працював над прийняттям нового закону про гральний бізнес, щоби передбачити у ньому дієві механізми захисту прав людини.
У гральному бізнесі є дві сторони: одна – це додаткові надходження до бюджету, але інша – це залежність людей від гри, що створює додаткові труднощі як для економіки, так і для рідних.
Проблема ще й у тому, що через відсутність відповідного закону, у нас досі не визначено на законодавчому рівні, що таке ігроманія (лудоманія). Саме тому ця проблема зникла з поля зору правозахисників, психологів і державних органів.
Народний депутат акцентував увагу на 3-х ключових позиціях у новому законопроєкті про азартні ігри:
- Запровадження єдиної державної електронної системи онлайн–моніторингу діяльності організаторів ігор на гроші. Її адміністрування буде здійснюватися уповноваженим державним органом. Власне, система функціонуватиме в режимі реального часу із відображенням кожної операції із прийняття ставок, повернення ставок, виплати виграшів, формування призового фонду тощо.
- Запровадження міжнародних стандартів щодо інформаційної безпеки в діяльності організаторів ігор на гроші та принципів відповідальної гри. Це буде превентивним заходом щодо лудоманії.
- Усі відвідувачі гральних закладів онлайн та офлайн будуть змушені проходити авторизацію перед початком гри. Це дозволить мінімізувати ризики виникнення ігрової залежності. За пропонованим новим законом, кожен гравець зможе прийти і написати заяву аби внести себе у список самообмежених осіб: на місяць, на рік, тощо. Але ж є такі люди, які не можуть цього зробити виключно через свої психологічні проблеми. Тому я працюю над включенням в новий закон норми, за якою з’явиться можливість обмежувати людей залежних від ігор на гроші як в адміністративному так і в судовому порядку.
Прийняття нового закону окрім реальної боротьби із ігровою залежністю українців також забезпечить суттєві надходження в державний бюджет України і ліквідує корупційні схеми на різних рівнях.