У Верховній Раді зареєстровано законопроєкт №15106 від 30 березня 2026 року, ініційований Міністерством у справах ветеранів, який передбачає внесення змін до Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії».
https://itd.rada.gov.ua/billinfo/Bills/Card/69770
Документ пропонує включити сферу ветеранської політики до системи державних соціальних нормативів та визначити можливість встановлення спеціальних підходів до надання послуг ветеранам і членам їхніх сімей .
Йдеться насамперед про створення правової основи, яка дозволить Кабінету Міністрів визначати особливості застосування соціальних стандартів у цій сфері, а також формувати критерії доступності, якості та пріоритетності відповідних послуг. Окрім того, законопроєкт передбачає запровадження державного моніторингу реалізації таких стандартів .
Водночас аналіз змісту ініціативи свідчить, що вона має переважно рамковий характер. Зокрема, у запропонованій редакції нової статті 6¹ передбачено, що уряд «може визначати» відповідні особливості, що залишає це питання у площині дискреційних повноважень. Такий підхід не формує прямого обов’язку держави встановлювати конкретні стандарти або гарантії, а отже — не створює для ветеранів суб’єктивного права на визначений результат.
Окремо звертає на себе увагу те, що законопроєкт не містить мінімальних базових параметрів таких стандартів — зокрема, строків доступу до послуг, вимог до територіальної доступності чи обсягу допомоги. Більше того, у тексті прямо зазначено, що запровадження відповідних особливостей не передбачає встановлення нових або підвищення чинних соціальних гарантій. Така конструкція фактично обмежує можливість трансформації ветеранської політики у напрямку посилення правового захисту.
Серед інших аспектів, які можуть викликати дискусію під час подальшого розгляду, — відсутність чіткої визначеності кола осіб, на яких поширюватимуться нові підходи, а також неврегульованість співвідношення запропонованих норм із чинним профільним законодавством у сфері статусу ветеранів, соціальних послуг та реабілітації.
Таким чином, законопроєкт №15106 можна розглядати як спробу інституціоналізувати ветеранську політику у системі соціальних стандартів, однак у його поточній редакції він більше створює рамку для подальшого підзаконного регулювання, ніж встановлює безпосередні юридичні гарантії.
Водночас, за інформацією народного депутата України Тараса Тарасенка, у парламенті вже розпочато підготовку альтернативного законопроєкту, який має врахувати зазначені зауваження та запропонувати більш чітку і змістовну модель нормативного закріплення прав ветеранів у системі соціальних стандартів.
