Це мала бути історія успіху, та все пішло не так… Замість реформування сфери інтелектуальної власності – відбувається процес її тотального знищення. Новостворений Національний орган інтелектуальної власності не працює, а Укрпатент продовжує наживатися на українських винахідниках.
Фальстарт інтелектуальної реформи
Реформувати органи інтелектуальної власності в Україні заходилися ще чотири року тому. Полегшити процес мав державний Національний орган інтелектуальної власності (НОІВ). НОІВ передбачав чіткі, прозорі, доступні процедури захисту інтелектуальних прав. Українці отримували б послуги у сфері ІВ за принципом «єдиного вікна» – без бюрократичних тяганин, викорінилося поняття «патентної міграції», зупинився витік за кордон кваліфікованих кадрів та загалом покращився інвестиційний клімат в Україні.
НОІВ створили, втім лише на папері, бо повноцінно він так і не запрацював. Замість нього інтелектуальною власністю, досі опікується оскандалений Укрпатент, при чому, за мовчазної згоди Мінекономіки. Аби бути «на плаву» керівництво Укрпатенту постійно доводить свою неприбутковість. Однак, за фактом, Укрпатент є «державним комерційним підприємством» замість «державної організації» і жодних дій щодо зміни організаційно-правової форми не здійснив. Тобто, підприємство отримує неправомірну вигоду, надаючи свої абсолютно «комерційні» послуги, та діє в умовах конфлікту інтересів (перелік платних послуг чітко прописаний на офіційному сайті підприємства).
Виходить, що Укрпатент успішно отримує від заявника подвійну оплату: у вигляді платних послуг та у вигляді зборів. За таких умов «праці» стає зрозумілим, чому керівництво Укрпатенту роками чинить відчайдушний супротив реформі у сфері інтелектуальної власності та перешкоджає проведенню конкурсу на посаду керівника НОІВ. Адже налагоджена «схема» працює і дозволяє отримувати колосальні надприбутки. Так, Кудін Андрій В’ячеславович (генеральний директор Укрпатенту) за 2020 рік отримав заробітну плату розміром у 2,14 млн грн. А у січні цього року – премію за сумлінну працю, погоджену Мінекономрозвитку, у 956 000 грн. (*джерело https://public.nazk.gov.ua).
Показові результати «роботи» Укрпатенту
Наразі Укрпатентом встановлені економічно необґрунтовані розміри зборів за охорону прав на об’єкти інтелектуальної власності, системи подання заявок не відповідають визначенню «електронного кабінету заявника» і не забезпечують обміну даними між заявником та експертизою – тобто системи заявника та експертизи не взаємодіють. Укрпатент не веде електронних реєстрів та баз заявок, як це передбачено законом. На самому підприємстві проводиться незрозуміла кадрова політика. У березні Укрпатент підписав нову організаційну структуру підприємства, за якою передбачено масове скорочення штатних працівників та ліквідація структурних підрозділів. Це вже призвело до скорочення більш аніж 50 працівників або 10% персоналу (наразі порушені чотири судові справи щодо оскарження незаконного звільнення). То хіба за це платять такі захмарні зарплати та премії?
А що з патентами?
Тим часом у сфері інновацій Україна пасе задніх. Через недолугу систему колективного управління правам, масову крадіжку контенту в інтернеті та в супутниковому мовленні – маємо ганебний статус «піратської країни». Прогресує стрімке зниження патентної активності. Вітчизняні науковці не бачать перспектив реалізувати власну ідею або банально не мають на це коштів (процедура стане щонайменше у 150 000 грн). Строки проведення експертизи заявок на торговельні марки на сьогодні складає 18 місяців. Соромно, що такі міжнародні компанії як Амазон, Ашан, Ікеа, Лексус, Шкода, Алібаба Груп, Маттел, чекають на отримання свідоцтв в Україні по три роки.
Чи можливий рестарт інтелектуальної реформи?
Як співавтор революційних законів №703, №815, №816, відверто не розумію причин наруги над важливою реформою. Скільки ще має змінитися очільників Мінекономіки аби інтелектуальна реформа взяла старт? У Міністерстві запевнили – незабаром ухвалять Стратегію розвитку сфери інтелектуальної власності. Гармонізувати національне законодавство у сфері інтелектуальної власності зобов’язали нову міністерку Юлію Свириденко. Відповідатиме за виконанням особисто прем’єр-міністр Денис Шмигаль. Побачимо, що з цього вийде. Готовий здійснювати постійний парламентський контроль за реалізацією плану дій щодо реформи органів інтелектуальної власності та ініціювати нові законопроєкти, які можуть покращити ситуацію у цій сфері. Адже так дискредитувати реформи в Україні ми дозволити більше не маємо право.
Тарас Тарасенко, народний депутат України, голова МФО «Люди»
