Всі новиниНовий рік – нові кіберзагрози

Наразі в Україні фіксують близько 60 тисяч кібератак на тиждень Це колосальний тиск на існуючу систему захисту персональних даних. Здебільшого, кібератаки спрямовані проти держсектору.

У ніч з 13 на 14 січня, на Старий Новий рік, хакери здійснили атаку на низку урядових сайтів, зокрема Міністерства закордонних справ, Міністерства освіти і науки України, ДСНС, Казначейства та Кабміну. Кіберзлочинці на головних сторінках сайтів відомств розмістили провокаційні повідомлення. На щастя, ресурси швидко відновили і витоку персональних даних українців не відбувся. Тепер держспецзв’язок спільно зі СБУ та кіберполіцією розслідують інцидент. Хоча, шахраїв майже неможливо відстежити ні провайдерам, ні спецслужбам. До подібних атак спритники вдаються з однією метою – нашкодити репутації держави, показати її неспроможність захищати своїх громадян. Кому це потрібно? Думаю, що охочих вчинити інформаційний скандал багато. Однак система захисту персональних даних не має залежати від планів провокаторів, а тим більше грати за їхніми «правилами».Тому, в Україні давно назріла потреба у створенні ґрунтовної законодавчої бази у сфері захисту персональних даних. Адже розвиток технологій створює нові й нові умови для беззаконня у кіберпросторі.

Вже сьогодні експерти з безпеки окреслюють нові кіберзагрози-2022. Серед них – традиційна поява «нового покоління» хакерів та поширення «розумних» приладів із доступом до Інтернету. А все це легко зламати та отримати доступ до персональних даних.

Мене, як громадянина України та законотворця, не влаштовує існуюча система захисту ПД. Нинішній закон «Про захист персональних даних» застарів (ухвалений у 2011) і не відповідає вимогам сучасності.

• Немає чіткого визначення, ЩО САМЕ Є ПЕРСОНАЛЬНИМИ ДАНИМИ. Досі немає розуміння, що належить до їхнього переліку.
• Чітко НЕ ПРОПИСАНІ ПІДСТАВИ для збору даних.
• ВІДСУТНІЙ ПОРЯДОК ОБРОБКИ персональних даних. Тобто, давши згоду на використання ПД, українці не знають, що саме означає ця згода і куди піде потім ця інформація.
• ВІДСУТНЯ МЕТА ОБРОБКИ персональних даних або формулюється відповідна мета з порушенням вимог Конвенції № 108 та Закону України «Про захист персональних даних». Тобто не відомо з якою саме метою потому використовуються дані.
• ВІДСУТНЄ ЧІТКЕ ФОРМУЛЮВАННЯ ВИМОГИ про надання ПД. Тобто, сам текст нормативно-правового документа, який стосується обробки даних має зазначати за якими вимогами відбувається збір інформації. У тексті має бути вказано, що обробка даних здійснюється з дотриманням вимог Конституції України, Конвенції Ради Європи № 108, Закону України «Про захист персональних даних», а також вказувати на повні назви інших Законів України та нормативно-правових актів, зокрема, Укази Президента України, Постанови Кабінету Міністрів України, що складають правову основу для прийняття нормативно-правового акту.
• Не відомо ХТО БУДЕ КОРИСТУВАТИСЯ ДАНИМИ? Надавач ПД має чітко знати статус та повноваження відповідальної особи/структурного підрозділу з питань обробки його персональних даних.

Отже, старий Закон не має законодавчих актів, які б забезпечували належний рівень захисту персональних даних в Україні у відповідності до оновлених міжнародних стандартів у цій сфері, насамперед стандартів, які передбачаються оновленою Конвенцією Ради Європи про захист фізичних осіб у зв’язку з автоматизованою обробкою персональних даних та Регламентом Європейського союзу  2016/679, взятих у Угодах, ратифікованих Верховною Радою України зобов’язаннях, належного контролю у сфері захисту персональних даних та адекватних відповідно до порушень санкцій.

Це все призводить не тільки до незадовільного рівня захисту конституційного права на повагу до приватного життя в Україні, але й до визнання на міжнародному рівні України як держави, яка не забезпечує належний рівень захисту персональних даних. Це в свою чергу призведе до ризику відмови інших держав у передачі персональних даних в першу чергу органам влади України, особливо при обміні даних правоохоронними органами, та ускладнення у підтримці торгівельних зв’язків в секторі міжнародної підприємницької діяльності як з ЄС, так і іншими країнами, які мають належний рівень захисту персональних даних, аналогічний ЄС (Ізраїль, Японія тощо).

На щастя, суттєві кроки для осучаснення  законодавства у сфері вже зроблено. Групою депутатів та експертів минулого року ми до ВРУ представили одразу два законопроєкти: «Про захист персональних даних № 5628 від 07.06.2021 та «Про Національну комісію з питань захисту персональних даних та доступу до публічної інформаціх» № 6177 від 18.10.2021. Ці два документи базуються на міжнародній практиці застосування оновленої Конвенції №108+ та загальному регламенті захисту персональних даних GDPR. Законопроєкти покликані змінити правила збору та обробки персональних даних українців та передбачають створення нового контролюючого органу у сфері захисту персональних даних. Сподіваюсь на остаточне ухвалення цих законопроєктів у 2022-у.

Що дасть нове законодавство?

1. Приведе термінологію сфери захисту персональних даних у відповідність до нових міжнародних стандартів.
2. Визначить  чіткі принципи та підстави обробки персональних даних.
3. Визначить терміни збереження персональних даних.
4. Передбачає створення уповноваженого органу для здійснення контролю сфери захисту персональних даних.
5. Знищує  головну проблему сфери захисту ПД  – відсутність законодавчих актів, які б забезпечували їхній захист у відповідності до оновлених міжнародних стандартів. А отже, документ унеможливить ризики, наприклад для інших держав, відмовляти  у передачі персональних даних органам влади України та забезпечує  підтримку й безпеку торговельних зв’язків у секторі міжнародної підприємницької діяльності.
6. Надасть більше прав суб’єкту ПД для забезпечення можливості здійснення повноцінного контролю суб’єктом за обробкою його персональних даних, тощо.

Питання захисту та обробки чутливих даних ми неодноразово обговорювали на Комітеті з прав людини. Неодноразово також давали свої рекомендації щодо посилення впливу Омбудсмена Людмили Денісової на врегулювання та вирішення цього питання. Адже функція захисту ПД саме належить Уповноваженому з прав людини. Сподіваюсь у новому році з’явиться активний діалог співпраці у цьому напрямі.

Сподіваємось на реалізацію і президентських  планів у сфері захисту персональних даних. Відомо, що Володимир Зеленський заявив про намір створити в Україні кібервійська. Тепер Кабмін має розрахувати комплектування особового складу нового виду військ. Вони допомагатимуть армії обробляти та аналізувати інформацію, впроваджувати нові технології збору інформації, захищати кіберпростор країни в цілому.

Автор: Тарас Тарасенко, народний депутат України, голова МДО “ЛЮДИ”

Джерело