Всі новиниТарас Тарасенко: «Мінімум 1,5 тисячі державних підприємств через деякий час, можливо, будуть банкрутувати»

Про це народний депутат України заявив в рамках ІІ Всеукраїнського марафону «Реструктуризація & Банкрутство»
15.04.2021

Депутат розповів про результати та майбутні напрями роботи щодо вдосконалення законодавства про банкрутство. Так, до Верховної Ради нині внесено кілька законопроектів.
Окремі стосуються проблеми банкрутства державних підприємств. Активна робота здійснюється зокрема над зняттям мораторію стосовно валютних позичальників. Наразі виставлено на голосування три законопроекти щодо продовження мораторію на два місяці, але вже визначено чіткі правила реструктуризації валютних позичальників. Тож мораторію більше не буде.

«Мораторії — це гальмо розвитку економіки. Вони були налаштовані на збереження окремих бізнесів. Зараз у Верховній Раді ми працюємо над картою виходу з мораторіїв. Я маю надію, що в розрізі банкрутства державних підприємств це оживить ринок банкрутства», — додає Тарас Тарасенко.

Водночас уже проголосовано в першому читанні законопроект, що повинен встановити чіткий перелік підприємств, які не підлягають приватизації. Решта будуть дозволені до банкрутства або приватизації. «Зараз робоча група планує внести законопроект, який дозволяв би банкрутство цих підприємств (майже 200 підприємств). Наступним етапом буде збільшення їхньої кількості. Загалом у нас три тисячі державних підприємств. Я думаю, що мінімум 1,5 тисячі з них через деякий час, можливо, будуть банкрутувати, решта підуть на приватизацію», — повідомляє Тарас Тарасенко.

Крім того, депутат розповів про законопроект, що передбачає зміну процесу реструктуризації валютних позичальників, а саме виключає з цієї процедури арбітражного керуючого: «Фактично судом перевіряється позовна заява валютного позичальника і встановлюється рішення, чи є підстави для застосування спрощеної процедури реструктуризації». На додаток для валютних позичальників змінюються підходи до обрахунку погашеного кредиту.

Також Т. Тарасенко анонсував законопроект, покликаний вирішити конфлікт між Кодексом з процедур банкрутства і Господарським процесуальним кодексом: «Я думаю, що до кінця року у нас буде напрацьовано законопроект про внесення змін до цих кодексів, для того щоб збалансувати ці норми процесу, оскільки нині багато функцій, передбачених саме Господарським процесуальним кодексом, дозволяють затягувати процедуру банкрутства. Ми будемо ділитись інформацією для врахування думок арбітражних керуючих і спільноти адвокатів, банківських юристів».

Водночас Мін’юст активно працює над зміною уявлення про банкрутство в суспільстві. Директор департаменту з питань банкрутства Міністерства юстиції України Владислав Філатов зазначає: «На жаль, банкрутство сприймається як кінцева ланка, коли боржника не можна відновити і залишається лише ліквідація. Банкрутство в принципі — це нормальне явище в умовах економічної діяльності, адже підприємницька діяльність та економічні відносини передбачають певний економічний ризик. Якщо підприємство стає неплатоспроможним, то задля заподіяння найменшої шкоди економіці та кредиторам якраз має використовуватись процедура банкрутства».