26 лютого 2026 року в Україні набрав чинності Закон «Про ветеранське підприємництво» №4563-IX — перший спеціальний закон, який виокремлює ветеранський бізнес в окрему категорію та зобов’язує державу створювати для нього системні умови підтримки.
Автором закону є народний депутат Тарас Тарасенко.
«Сьогодні для мене справді історичний день. Це не просто ще один ухвалений закон. Це — новий етап для ветеранського бізнесу в Україні. Ми вперше створили повноцінну законодавчу рамку, яка дозволяє ветеранським стартапам зростати, масштабуватися і перетворюватися на сильні українські компанії», — наголосив Тарасенко.
Що змінює закон
Закон вводить офіційний статус «суб’єкта ветеранського підприємництва» (СВП). Його можуть отримати ФОП або юридичні особи, які на 100% належать ветеранам війни. Статус надається на п’ять років і є добровільним, але саме він відкриває доступ до спеціальних механізмів підтримки.
«Ми не йдемо шляхом популістичних податкових обіцянок. Ми створюємо інструменти. Доступ до державних закупівель, фінансування, інфраструктури — це те, що реально дає бізнесу можливість розвиватися», — пояснює народний депутат.
Серед ключових нововведень:
-
резервування до 5% державних і регіональних закупівель для ветеранських компаній;
-
можливість орендувати державне або комунальне майно без аукціону;
-
фінансова підтримка через гранти, пільгові кредити, компенсацію відсотків і державні гарантії;
-
норма про спрямування не менше 10% бюджетів програм підтримки підприємництва саме на ветеранський бізнес;
-
пільгові збори за реєстрацію об’єктів інтелектуальної власності;
-
підтримка розміщення в індустріальних та технологічних парках;
-
створення єдиного веб-порталу з усією інформацією про програми підтримки.
За словами Тарасенка, ключова філософія закону — змінити підхід до ветеранів. «Держава має чесно сказати: ветерани — це не лише ті, кому ми допомагаємо соціально. Це люди з досвідом, відповідальністю, управлінським мисленням. Вони можуть і повинні стати драйверами економіки», — підкреслив він. Після завершення війни тисячі захисників і захисниць повернуться до цивільного життя. Частина з них захоче створити власну справу — від кафе чи автосервісу до виробництва, ІТ або проєктів оборонно-промислового комплексу. «Ми вже бачимо приклади ветеранських таксі, охоронних компаній, крафтових виробництв. Є проєкти у сфері ВПК. Великий бізнес і маркетплейси готові бачити ветеранські товари на своїх полицях. Наше завдання — допомогти цим компаніям перейти від локального масштабу до фабричного», — зазначив депутат.
Наступний крок — державна програма
Тепер слово за Міністерством у справах ветеранів України, яке має розробити державну цільову програму. Вона повинна деталізувати механізми фінансування, гарантування, страхування та освітньої підтримки для ветеранів-підприємців.
«Закон — це рамка. Тепер важливо, щоб він запрацював у конкретних програмах і бюджетах. Я очікую від профільного міністерства чітких інструментів реалізації», — наголосив Тарасенко.
Він також подякував усім, хто працював над документом, зокрема експертам, представникам ветеранської спільноти та команді розробників. «Цей закон написаний не в кабінеті. Він народжений у розмовах із ветеранами. І я переконаний, що він стане не просто механізмом підтримки, а фундаментом для нового економічного сегмента — ветеранського бізнесу в Україні», — підсумував народний депутат.
