В Україні триває формування Ради ветеранів війни за незалежність України при Міністерстві у справах ветеранів — постійно діючого консультативно-дорадчого органу, до складу якого мають увійти представники від кожного регіону, обрані безпосередньо ветеранською спільнотою під час регіональних зборів. У більшості областей етап подання документів уже завершено, натомість сам процес виборів поступово переходить у практичну фазу — із голосуванням, конкуренцією кандидатів і визначенням конкретних представників.
Перші результати вже дозволяють побачити, як саме ця модель реалізується на місцях.
Тернопільщина стала одним із перших регіонів, де процедура була доведена до завершення. У голосуванні взяли участь понад сто ветеранів, яким видали бюлетені і які голосували у спеціально облаштованих кабінках. Вибір відбувався між двома кандидатами — заступником голови обласної Ради ветеранів Сергієм Гусаком та керівником громадської організації «Ветеранська рибалка» Миколою Микуляком. Обидва кандидати мають досвід участі у бойових діях ще з часів антитерористичної операції. За результатами голосування більшість підтримала Гусака — 71 голос проти 35.
За перебігом голосування спостерігали представники громадського сектору, зокрема руху «Чесно», що додатково підкреслює відкритість процедури. Сам обраний представник має досвід роботи у Раді ветеранів і вже окреслює конкретні напрями діяльності — передусім роботу з родинами загиблих та зниклих безвісти, а також питання реінтеграції ветеранів, які після повернення з фронту фактично випадають із соціального життя. Його позиція зводиться до того, що залучення ветеранів до роботи, підприємництва і суспільної активності є одним із ключових інструментів подолання наслідків ПТСР.
На Волині процедура виглядала інакше за формою, але подібно за змістом. Регіональні збори відбулися у приміщенні обласної державної адміністрації, участь у голосуванні взяли 105 делегатів. Кандидатів було троє, і кожен із них був висунутий окремою ветеранською організацією. Перемогу здобув депутат обласної ради Андрій Козюра, якого підтримали 77 виборців. Його найближчий конкурент Дмитро Смоленський отримав 22 голоси, ще один кандидат — Владислав В’юник — лише 2 голоси, а частина учасників голосування взагалі не підтримала жодного з кандидатів. Передбачено і механізм заміни: у разі відмови переможця його місце може зайняти кандидат із наступним результатом, однак остаточне рішення залишатиметься за Міністерством. Сам Козюра серед ключових напрямів своєї роботи називає медицину, реабілітацію, житлове забезпечення, підтримку родин загиблих і, що важливо, збереження єдності ветеранського середовища без поділу за підрозділами чи політичними поглядами.
На Черкащині вибори супроводжувалися не лише голосуванням, а й обговоренням проблем, які ветерани вважають першочерговими. На місце представника претендували чотири кандидати, кожен із яких презентував своє бачення роботи в Раді. Участь у голосуванні взяли понад пів сотні ветеранів, а також були присутні представники Міністерства, обласної військової адміністрації та спостерігачі . У центрі обговорення опинилися питання реабілітації, працевлаштування, самореалізації, а також ефективного використання коштів, які ветерани отримують під час служби. Окремо піднімалося питання житла — попри наявність програм, значна частина ветеранів фактично не може ними скористатися. За результатами голосування обрали Олега Єременка — ветерана, який після служби очолив громадську організацію і планує виносити ці проблеми на рівень Міністерства. Він, зокрема, звертає увагу на необхідність пошуку реальних механізмів забезпечення житлом, включно з інвентаризацією і використанням нерозподіленого житлового фонду.
На Чернігівщині представником до Ради ветеранів обрали Дениса Мостовича — учасника АТО/ООС із Корюківки. Його кандидатуру підтримали під час регіональних зборів, у яких брали участь ветерани та люди з інвалідністю внаслідок війни. Сам Мостович має бойовий досвід, отримав поранення під Вуглегірськом, після демобілізації повернувся до цивільного життя і відкрив власну справу — кузню, де виготовляє вироби з дамаської сталі. Паралельно він займається навчанням домедичній допомозі як для цивільних, так і для військових, і декларує намір працювати над розвитком ветеранського підприємництва як окремого напряму державної політики. Його приклад демонструє, що до Ради потрапляють не лише представники організацій, а й люди з практичним досвідом адаптації після війни.
У Сумській області процедура була зосереджена навколо громадських об’єднань ветеранів. У голосуванні взяли участь 62 делегати, які обирали між двома кандидатами — Антоном Феденком і Миколою Заріцьким. Перемогу здобув Феденко, який представляє обласну спілку інвалідів війни, учасників АТО та ООС. Важливо, що сама процедура була організована з урахуванням вимог інклюзивності — приміщення забезпечили безбар’єрним доступом, що дозволило ветеранам із порушеннями мобільності брати участь у голосуванні. Після демобілізації Феденко займається підприємницькою діяльністю і громадською роботою, а одним із ключових своїх завдань вважає донесення досвіду ветеранів прикордонних регіонів до рівня державних рішень.
Таким чином, процес формування Ради ветеранів уже відбувається через конкретні регіональні історії — із різною кількістю кандидатів, різними моделями організації голосування, але з однаковою логікою: представник визначається самою спільнотою. У міру завершення виборів в інших областях цей процес буде доведений до формування повного складу Ради, яка працюватиме як постійний орган при Міністерстві у справах ветеранів України.
