19 серпня 2026 року Верховна Рада України ухвалила законопроєкт №13704-д, який посилює гарантії для військовослужбовців, ветеранів та осіб, звільнених із російського полону, у питаннях лікування, реабілітації, грошового забезпечення та протезування.
Документ готувався протягом тривалого часу із залученням представників ветеранської спільноти, військовослужбовців, які проходять лікування після поранень, а також народних депутатів із різних комітетів і фракцій.
Народний депутат України Тарас Тарасенко наголосив, що ухвалені зміни мають усунути низку проблем, з якими поранені військовослужбовці та ветерани стикаються вже після повернення з фронту — під час лікування, відновлення та підготовки до подальшої служби або цивільного життя.
«Людина, яка отримала поранення, захищаючи Україну, не повинна паралельно з лікуванням ще й доводити своє право на належне грошове забезпечення, реабілітацію чи необхідний протез. Завдання держави — створити зрозумілий і безперервний маршрут від поранення до максимально можливого відновлення», — зазначив Тарас Тарасенко.
Виплати мають зберігатися протягом усього лікування
Однією з ключових норм законопроєкту є гарантування грошового забезпечення військовослужбовцям, які лікуються після поранення, контузії або захворювання, пов’язаного з участю в бойових діях. Йдеться, зокрема, про виплату 100 тис. грн щомісяця до завершення лікування. Гарантія поширюватиметься і на військовослужбовців, які через складність поранення проходять лікування або реабілітацію за межами України.
Також на період лікування та реабілітації має зберігатися інше передбачене законодавством грошове забезпечення.
«Місце, де людина проходить необхідне лікування, не може впливати на обсяг її соціальних гарантій. Якщо медичні показання вимагають лікування за кордоном, військовослужбовець має бути впевнений, що держава продовжує виконувати перед ним усі свої зобов’язання», — підкреслив Тарасенко.
Повернення до військової частини — після оцінки стану здоров’я
Законопроєкт також врегульовує порядок повернення військовослужбовця до підрозділу після лікування.
Перед направленням до військової частини військовий має пройти військово-лікарську комісію, яка визначить його придатність до подальшої служби.
Таким чином має бути усунена практика, коли після завершення певного етапу лікування військовослужбовця могли повернути до підрозділу без повноцінної оцінки його актуального стану здоров’я. Факт завершення перебування в лікарні ще не означає, що людина вже фізично готова повернутися до виконання службових завдань. Таке рішення повинно спиратися на медичний висновок, а не на формальне закінчення певного строку лікування.
Документ також передбачає можливість продовження реабілітації, якщо стан військовослужбовця вимагає більш тривалого відновлення. Таким чином термін реабілітації не має визначатися виключно формальними часовими межами. Якщо медичні показання свідчать, що людина потребує подальшої роботи з відновлення функцій, відповідна допомога повинна продовжуватися.
«Відновлення після важких поранень неможливо підганяти під однаковий календар для всіх. У кожної людини своя травма, свій темп і свій шлях повернення до активного життя. Система повинна орієнтуватися на потребу військового, а не на формальну дату завершення програми», — наголосив Тарас Тарасенко.
Військові отримають більше можливостей обирати протези
Окремий блок законопроєкту стосується протезування військовослужбовців та інших осіб, які постраждали внаслідок війни.
Передбачається, що людина зможе спільно з протезистом визначати, який саме протез або ортез найбільше відповідає її фізичному стану, способу життя та потребам. Також законодавчо закріплюється можливість забезпечення високофункціональними протезами та ортезами.
Покращене харчування та додаткові гарантії
Законопроєкт також передбачає покращене харчування для військовослужбовців і ветеранів під час лікування незалежно від форми власності чи підпорядкування медичного закладу.
Документ врегульовує додаткові грошові виплати після поранення або контузії та питання надання відпусток у період лікування.
Окремі гарантії поширюються на ветеранів, осіб, звільнених із російського полону, а також іноземців, які проходять військову службу у Збройних силах України. Для них мають забезпечуватися рівні умови лікування та реабілітації коштом державного бюджету.
Право на медичну допомогу, реабілітацію та протезування також закріплюється за військовополоненими після їх звільнення.
«Для людини, яка повернулася з полону, лікування та реабілітація не можуть бути другорядним питанням. Йдеться і про фізичне здоров’я, і про наслідки того, що люди пережили в неволі. Підтримка після повернення повинна бути системною і доступною стільки, скільки вона необхідна», — наголосив Тарас Тарасенко.
Що відомо про законопроєкт №13704-д
Законопроєкт №13704-д був зареєстрований 14 листопада 2025 року. У грудні парламент підтримав його у першому читанні, після чого документ доопрацьовувався в Комітеті Верховної Ради з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.
19 серпня 2026 року Верховна Рада ухвалила його в цілому.
За словами парламентарів, ключове значення документа полягає у тому, що різні елементи підтримки пораненого військовослужбовця — лікування, виплати, реабілітація, ВЛК та протезування — мають працювати як єдина система.
