Нестандартні формати фізичної активності дедалі частіше стають частиною програм відновлення ветеранів. Одним із таких прикладів стало тренування з бугурту, яке днями відбулося в Івано-Франківську за участю ветеранів російсько-української війни.
Під керівництвом досвідчених тренерів учасники ознайомилися з основами середньовічного повноконтактного бою, приміряли захисне спорядження, опановували базові прийоми та взяли участь у тренувальних поєдинках. Особливу увагу приділяли безпеці, техніці виконання вправ і взаємодії між учасниками.
Серед тих, хто долучився до заняття, був ветеран Національної гвардії України Анатолій Куриляк, який у квітні 2026 року отримав вогнепально-осколкове поранення нижніх кінцівок під час виконання бойового завдання на Донеччині. За його словами, тренування подарувало сильні позитивні емоції та допомогло позбутися накопиченої внутрішньої напруги.
«Неймовірний досвід та чистий адреналін! Середньовічний бій дозволяє безпечно виплеснути всю напругу, яка накопичується місяцями. Трава, сонце, побратими поруч і запеклий, але дружній поєдинок — найкраща терапія», — розповів ветеран.
У заході також взяв участь ветеран Нацгвардії Микола Підвальний, який дістав поранення правої гомілки на Донеччині у липні 2025 року. Він зазначив, що під час поєдинку людина повністю концентрується на діях суперника, завдяки чому на певний час відступають важкі спогади та тривожні думки. За словами ветерана, такі тренування допомагають повернути відчуття контролю над власним тілом, зміцнюють впевненість у собі та сприяють психологічному розвантаженню.
Івано-франківське тренування є частиною значно ширшої тенденції. В Україні поступово формується новий підхід до реабілітації ветеранів, у якому поряд із традиційною медициною, психологічною допомогою та адаптивним спортом з’являються нові формати відновлення. Одним із них став проєкт «Бугурт Січ», який використовує історичний спорт як інструмент фізичної, психологічної та соціальної реінтеграції військових.
Проєкт був заснований ще у 2021 році з ініціативи чемпіона світу з бугурту Ігоря Парфоньова. Повномасштабне вторгнення тимчасово призупинило його розвиток, адже більшість команди долучилася до захисту України. Відновити роботу вдалося у 2023 році, коли організатори побачили, наскільки ефективними можуть бути лицарські бої для подолання посттравматичного стресового розладу та відновлення ментального здоров’я ветеранів.
Як пояснює співзасновниця проєкту Олена Кречет, «Бугурт Січ» — це значно більше, ніж спортивні тренування.
«Наша спільнота — це не лише про спорт. Вона про історію, наше коріння, сенси, деколонізацію від російської історії. Ми працюємо комплексно — поєднуємо фізичне навантаження, психологічну підтримку, відновлення соціальних зв’язків і культурні практики», — говорить вона.
Окрім тренувань із середньовічного бою, учасники відвідують майстер-класи з української каліграфії, ковальської справи, беруть участь у ретритах, тематичних зустрічах та історичних реконструкціях. Такий комплексний підхід допомагає ветеранам знайти нову спільноту, відновити соціальні зв’язки та повернутися до активного життя.
Особливістю проєкту є його адаптивність. Правила тренувань змінюються відповідно до фізичних можливостей учасників. Якщо ветеран має ампутацію руки, його суперник також відкладає щит. Якщо людина пересувається на кріслі колісному, поєдинок проводиться сидячи. Це дозволяє всім тренуватися разом, без поділу на окремі групи, формуючи атмосферу рівності та взаємної підтримки.
Ефективність такого формату підтверджують і самі ветерани. Один із тренерів «Бугурт Січі» Владислав Романецький, який після поранень пройшов лікування та реабілітацію, говорить, що саме середньовічний бій став для нього одним із найдієвіших способів повернути внутрішню рівновагу. Після демобілізації він сам почав тренувати ветеранів, допомагаючи їм пройти той шлях відновлення, який свого часу пройшов особисто.
Сьогодні тренування «Бугурт Січі» регулярно проводяться у Києві, а також за підтримки партнерів в Івано-Франківську, Вінниці та Звягелі. Найближчим часом організатори планують відкривати нові осередки в Одесі, Львові, Чернівцях і Дніпрі, щоб зробити цей формат реабілітації доступним для ветеранів у різних регіонах країни.
Сучасна ветеранська політика дедалі більше ґрунтується на комплексному підході, де реабілітація означає не лише лікування фізичних поранень. Не менш важливими є відновлення довіри до людей, повернення до активного життя, формування нових соціальних зв’язків і можливість знову відчути себе частиною спільноти. Саме тому історичний спорт може стати одним із перспективних напрямів розвитку системи підтримки ветеранів в Україні, поєднуючи фізичне відновлення, психологічну стійкість, національну ідентичність та командну взаємодію.
