Формування Ради ветеранів війни за незалежність України при Міністерстві у справах ветеранів триває, і вибори в регіонах поступово дають розуміння того, як ця модель працює на практиці. Йдеться про загальні збори ветеранів, де після попередньої реєстрації учасники голосують за кандидатів, делегованих громадськими організаціями. Саме через ці збори визначається один представник від області.
У різних регіонах ці вибори виглядають по-різному — і це вже зараз помітно.
У Хмельницькій області процес починався доволі стримано: наприкінці строків реєстрації було лише кілька десятків учасників. Водночас кандидати подавали документи з підписами щонайменше 30 ветеранів на підтримку. У підсумку ситуація змінилася — зареєструвалося 442 учасники, а участь у голосуванні взяли 240. Голосування тривало кілька годин, на початку виникли черги за бюлетенями. Учасники наполягли, щоб кандидати мали можливість виступити особисто, а не лише через оголошення біографій. За результатами перемогла Катерина Луцик, яка отримала 193 голоси і стала першою жінкою у складі Ради ветеранів .
У Запоріжжі масштаби були ще більшими: 673 зареєстрованих учасники і 440 присутніх. Голосування проходило у великому залі, учасникам видали бейджі для ідентифікації. Перед голосуванням кандидати представляли себе і відповідали на запитання. Сам процес тривав кілька годин, до скриньок утворювалися черги. У підсумку Ігор Ілюшкін отримав 337 голосів — наразі це один із найвищих результатів серед регіонів .
Водночас формат таких зборів одразу поставив питання безпеки: велика кількість людей перебувала в одному приміщенні під час повітряної тривоги, і додаткових заходів, окрім базових, фактично не було.
В Івано-Франківській області участь у зборах взяли 338 осіб. Перемогу отримав Володимир Глизнер — 175 голосів. Але сам процес голосування проходив в умовах повітряної тривоги: учасники почали кидати бюлетені до скриньок ще до завершення підготовчих процедур. Спостерігачі зафіксували низку зауважень — відсутність опломбування скриньок, відсутність підписів і печаток на бюлетенях, неналежний контроль за процесом. Водночас результати в області вирішили вважати легітимними .
У Полтавській області вибори відбулися у більш звичному форматі: два кандидати, 81 учасник голосування, чіткий підрахунок. Переміг Артем Ліфрідов, який отримав 45 голосів проти 36 у іншого кандидата .
І є приклади, де вибори виглядають значно простіше. У Донецькій області на збори зареєструвалися 27 осіб, участь у голосуванні взяли 23, і був лише один кандидат – Ліпітенко Олександр, делегований громадською організацією “Всеукраїнська спілка ветеранів Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України”. Його підтримали 20 учасників . Причини називаються зрозумілі — безпекова ситуація, переміщення людей, служба. Але при такій кількості учасників і відсутності альтернативи складно говорити про конкуренцію.
Якщо дивитися на ці вибори в цілому, видно кілька речей.
У частині регіонів є реальна участь, конкуренція і зацікавленість ветеранів у процесі. Це видно по кількості учасників, по дискусіях під час зборів і по самій динаміці голосування. Водночас є регіони, де вибори проходять без альтернативи або з відхиленням від процедури. Частину таких ситуацій можна пояснити об’єктивними обставинами, але частину — ні.
Це не означає, що сам процес не працює. Він працює, і Рада ветеранів уже наповнюється реальними представниками. Але вже зараз видно, що правила і сама процедура потребують доопрацювання. Йдеться про однакові підходи до організації зборів, зрозумілі вимоги до голосування, гарантії безпеки і можливість участі для тих, хто фізично не може бути присутнім.
Наступні етапи виборів мають це врахувати. Інакше різниця між регіонами буде лише зростати, а разом із нею — і питання до довіри до самого процесу.
