29 березня у Києві представили законопроект “Про захист персональних даних”, розроблений спільною робочою групою двох комітетів Верховної Ради та Офісу уповноваженого Верховної Ради з прав людини. Законодавчу ініціативу представили на прес-конференції в УНІАН народні депутати з фракції політичної партії “Слуга народу” та Офісу уповноваженого.
Голова підкомітету з питань прав людини Комітету ВР з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій у Донецькій, Луганській областях та Автономної Республіки Крим, міста Севастополя, національних меншин і міжнаціональних відносин Тарас Тарасенко нагадав, що цього року виповнилося 40 років з дня підписання Конвенції Ради Європи про захист осіб у зв’язку з автоматизованою обробкою персональних даних (Конвенція 108 від 21.01.1981 р., ратифікована в Україні 06.07.2010 р). Водночас, за словами депутата, в Україні законодавство потребує оновлення, оскільки останнім часом європейські країни значно випередили Україну у питаннях захисту персональних даних.
“Два роки тому була ухвалена “Конвенція 108+” (оновлена) і затверджено регламент Європейського Союзу GDPR (Загальний регламент захисту даних), який встановлює чіткі правила регулювання у сфері захисту персональних даних”, – сказав Тарасенко.
Депутат зазначив, що всі ці документи було вивчено і напрацьовано новий законопроект, який роз’яснить українським громадянам їхні права на захист персональних даних, встановить чіткі межі відповідальності державних органів, юридичних компаній і приватних осіб, які обробляють, збирають персональні дані, а потім їх використовують.
Тарасенко зазначив, що номери телефонів або електронні адреси, які громадяни повідомляють під час купівлі різних товарів, наприклад в інтернеті, є персональними даними. “Ми не можемо їх контролювати, а потім громадяни України скаржаться на те, що вони отримують спам-розсилки у Viber, WhatsApp, або непотрібну рекламу. Такого у нас в Україні не повинно бути”, – наголосив Тарасенко.
Він сказав, що з метою контролю в Україні буде створено спеціальний орган, який “каратиме за неправомірну діяльність у сфері розповсюдження персональних даних”. Також, за його словами, у новому законопроекті передбачені принципи обробки персональних даних, запровадження чіткого регулювання їх захисту та осучаснення термінів у законодавстві.
“Окремо потрібно встановити чітку відповідальність осіб, які обробляють персональні дані, за їх належне збереження. Над цим ми ще працюємо”, – сказав депутат.
У законопроекті будуть закладені принципи захисту персональних даних, зокрема законність, добросовісність, прозорість, обмеження мети (персональні дані повинні збиратися з конкретною метою, а не загалом), мінімізація надання персональних даних (збір даних має відбутися в тому об’ємі, у якому конкретно вони потрібні, а не усі дані, які можуть існувати). Крім того, ці принципи стосуються точності даних і обмеження зберігання (дані повинні зберігатися стільки, скільки вони потрібні для виконання тих чи інших функцій).
“Головне у нашій державі також є цілісність і конфіденційність. Держава повинна забезпечувати належне збереження всіх персональних даних в Україні”, – додав Тарасенко.
Він додав, що законопроект продовжує удосконалюватися.
